Шевченко Андрей Витальевич народный депутат | Клуб Знаменитых Шевченко


Подписка на новости

Введите свой email:

Доставка от FeedBurner

Добавьте клуб в:



Статистика

Членов клуба на портале - 1049!
на одноклассниках - 3762, вконтакте - 7149 почтовых ящиков - 225

Приглашение

Присоединиться к клубу в:

Клуб вконтакте

Архивы

Шевченко Андрей Витальевич народный депутат

23.07.2010 от Шевченко
Шевченко Андрей Витальевич

Шевченко Андрей Витальевич

Андрей Витальевич Шевченко (Родился 10 июня 1976, пгт Гвоздец Коломыйского района Ивано-Франковской области) — украинский политик, депутат Верховной Рады, журналист и телеменеджер.

Образование:

Окончил школу-гимназию № 117 г. Киева (1993), с золотой медалью.
Окончил Высшую школу города Аламида (Калифорния, США, 1994).
Магистр журналистики. Окончил Институт журналистики Киевского университета им. Тараса Шевченко; с отличием.
В 1994-1996 учился в Национальном университете «Киево-Могилянская академия» на факультете общественных наук.
2008 — стипендиат Йельского университета (США).
2009 — стипендиат Стэнфордского университета (США).

Карьера журналиста:

1993-97 — корреспондент газет «Наше время», «Украинские вести» (Эдмонтон, Канада), «Время / Time», «Наша Украина».
1995-97 — корреспондент телепрограммы «Послесловие» (телеканалы УТ-1, «Гравис», «1 +1»).
1997-98 — корреспондент ТСН («Студия« 1 +1 »).
1998-99 — корреспондент телепрограммы «Лицо мира» (телеканал «Интер»). Автор фильмов о Пеле, Солану, Березовского, Аннана, Камдессю, Лебедя.
1999 — корреспондент радио «Ukrainian Broadcasting Network» (Нью-Йорк).
1999-2003 — корреспондент радио «Голос Америки».
В 1999-2002 годах работает на «Новом канале» — сначала как специальный корреспондент, затем — как автор и ведущий программ «Репортер», «Тема недели», «Тема дня», «Спецрепотер».
2003-2005 — шеф-редактор, ведущий 5-го канала.
2005 — вице-президент Национальной телекомпании Украины (по информационной политике.
Автор фильма «Лицо протеста» (2003) — об акциях протеста «Украина без Кучмы».
Обладатель премии «Телетриумф» в номинациях «Лучший ведущий информационной программы», «Лучший документальный фильм», «Лучшая информационная программа».

Карьера политика:

Народный депутат пятого и шестого созывов Верховной Рады Украины.
На парламентских выборах 2006 и 2007 годов — № 5 в списке Блока Юлии Тимошенко.
В парламенте пятого созыва — председатель Комитета по вопросам свободы слова и информации. В шестом созыве — И заместитель.
Беспартийный.
В 2006 назван № 2 в рейтинге самых перспективных молодых политиков Украины по версии журнала «Фокус».

Борьба за профессию:

После введения Администрацией Президента Кучмы цензуры и темников в сентябре 2002 Андрей Шевченко уволился с должности ведущего «Нового канала» и стал одним из инициаторов волны журналистских протестов в Украине. Был членом журналистского страйкома, соучредителем и первым председателем Киевского независимого медиа-профсоюза.
В декабре 2002 выступил на парламентских слушаниях относительно цензуры, на которых продемонстрировал темники.
В начале 2003 стал одним из инициаторов образования 5-го канала — неподцензурного круглосуточного информационного телеканала. Шевченко стал шеф-редактором новообразованного канала, сформировал его информационную службу, вместе с Романом Скрыпиным вел авторскую программы «Время». Автор слогана «Канал честных новостей».
В противовес другим киевским телеканалам, которые жестко цензурувалися Администрацией Кучмы, 5 канал ввел Основы редакционной политики. Шевченко и Скрыпин от имени журналистского коллектива инициировали и подписали с владельцем канала Петром Порошенко публичное Соглашение о взаимопонимании, которая гарантировала его невмешательство в редакционную политику.
В 2002-03 Шевченко был секретарем Общественного совета по вопросам свободы слова и информации при профильном парламентском комитете.
В 2002 стал соучредителем Фонда медиа-инициатив.
С 2003 — член правления «Интерньюс-Украина».
После Оранжевой революции стал одним из лидеров инициативы по созданию в Украине общественного вещания. С апреля по октябрь 2005 работал вице-президентом Национальной телекомпании Украины. Представил Концепцию создания общественного вещания, ввел Основы редакционной политики НТКУ. Подал в отставку и покинул НТКУ после фактического отказа Президента Ющенко реформировать государственное телевидение в общественное вещание.
Соучредитель и президент Центра общественных медиа (с 2005).
За общественную деятельность в защиту профессии и за документальный фильм «Лицо протеста» в 2005 году награжден Премией свободы слова «Репортеров без границ» (Вена, Австрия).


Спасибо за добавление статьи в:
Опубликовать в twitter.com Опубликовать в своем блоге livejournal.com

Рубрики: Почетные члены клуба, Члены клуба | 6 комментариев »

Возможно это заинтерует:

    Татьяна Александровна Шевченко из Новосибирска

    ID 435. Татьяна Александровна Шевченко   Должность, сфера деятельности юриспруденция Дата рождения 15/01/1984 Откуда родом САХА(Якутия) Место жительства Новосибирск Расскажите о себе: Люблю рисовать… Люблю танцевать… Люблю свою работу… А еще люблю людей…)))Это к достижениям!!!))

    Инна Шевченко взяла серебро

    В Болгарии 9-14 декабря состоялся 1st European Women’s Youth and Junior Boxing Championships — Первый Чемпионат Европы по боксу среди молодых и младших девушек. Соревнования проводились под эгидой конфедерации EUBC (European Union Boxing Confederation, отныне заменяющей EABA) в Ямболе (Yambol), одном из самых древних болгарских городов. В этом дебюте нового женского боксерского континентального первенства участвовали 130

    ID 1019. Ирина Валерьевна Шевченко

    Должность, сфера деятельности дизайнер Дата рождения 08/10/1979 Откуда родом Казахстан Место жительства Алматы Расскажите о себе: Воспитываю двух замечательных детей! Укажите самого дальнего из известных предков носителя фамилии Шевченко Прадед Шевченко Иван Яковлевич (Якович) 1900 (1901) — 1986, м.р. Воронеж

    ID 1051. Шевченко Ирина Леонидовна

    Должность, сфера деятельности свободный артист Дата рождения 19/12 1979 Откуда родом Москва Место жительства Куровское Расскажите о себе: творчество Укажите самого дальнего из известных предков носителя фамилии Шевченко Шевченко Пантелей (дед)

    170 Шевченко живет в селе Русская Поляна

     Три Тараса Григорьевича Шевченко у камня, где будет установлен памятник Кобзарю Приятно въезжать в село Русская Поляна, какое-то оно радостное и ухоженное — и дороги без ухабов, и газоны без чертополоха, кажется, что и майская зелень здесь имеет особый изумрудный оттенок.  Маршрутка от Черкасс до центра Русской Поляны долетает минут за 20. Это именно до центра. Потому

6 комментариев

  1. Саченко Ірина пишет:

    Вітаю, Андрію!

    :)Я читнула по діагоналі розділи на які поділяєте Ви своє життя… Освіта, просування по шляху журналістики, по шляхах так званої політики. Андрію, якщо ви не проти сенсів взагалі, та в такій дрібниці, як Ваше житя, в такій невидимій для Вас речі як моє життя, то виключно лиш для себе включно мною 🙂 без словника іншомовних слів протлумачте, будь ласка, слова «політика» та «кар’єра». Тоді ви зрозумієте ту суть, яку від і Вашої сутності приховують до сих пір невідомі сили засиллям іншомовних слів в ша-шій мові, в мові на-шо-го з Вами народу, в мові мойого народу і Вашого. Для нашого народу, Андрію Віталієвичу оте усе, що приховане під такими звичними словами, та — ІН-ШО-МОВ-НИ-МИ — НЕСУТТЄВО.
    Я можу писати Вам так само як і Юліїї Володимирівні — місяцями… Люди покликані спілкуватися. Ви для мене реальна людина, котрій я… вірю. А, мова для мене — десь… засіб спілкування задля ПОРОЗУМІНЯ. Чи немає між мною і Вами питань, мо’, навіть і не виражених у словах. Можливо… з Вашої сторони немає питань, лиш відповіді… Тоді мене… немає…
    Пояснення: три крапки — невисловлені недодумки. Бо я вибрала десь… Вас для спілкування :), бо Вас виділила серед інших якась частина так званого українського суспільства.
    Я сподіваюся, що Ви, розмістивши тут це 🙂 десь в глибині душі передбачаєте і те, що хтось цим 🙂 може скористатися і чекаєте тих коментарів. Це не коментар у чистому вигляді, та якщо у Вас буде бажання, то я можу спробувати довести Вам, те, що я отут роблю — саме і є процесом коментування. 🙂
    Я пришлю Вам на адресу Верховної ради обіцяного (собі) листа в конверті буде не тільки лист. Люди іноді чинять дивним чином, не так як ми до того знали, та… не судіть, а спробуйте зрозуміти.
    Не залишайте, будь ласка, запитань в собі. Поділіться з ними з кожним зустрічним, якщо питання стоятиме перед Вами в той час! Поділіться ним з тими, хто виникає в зв’язку з цим у Вашій УЯВІ.
    Я хочу… Я знаю, що те, що де-хто називає телепатією — наша з Вами реальність, яку невідомі усім сили приховують від нас настільки, наскільки мають сили.
    Я через хвилин 20 поїду гуляти до Верховної Ради з Борисполя. Буду в червоному пальті довжиною десь до колін, в чорній в’язаній шапці, чорних трикотажних брюках. Холодно. Тому там буду запнута шматком темно-сірого трикотажного полотна. Поки не змерзну.
    З повагою, Ірина Саченко, Бориспіль Київської області десь серед України.

  2. Саченко Ірина пишет:

    …ЛЮДИ ПОКЛИКАНІ СПІЛКУВАТИСЯ… МОЖЕ МИ НЕ ЛЮДИ? ЧИ Я НЕ ЛЮДИНА? ВИ ВИГЛЯДАЄТЕ ДЕСЬ ТАК, ЯК ПОВИИНА ВИГЛЯДАТИ ЛЮДИНА РОЗУМНА НА СЬОГДНІШНОМУ ЄТАПІ РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА. Я БУДУ САМА ТА МЕНЕ СКРІЗЬ СУПРОВОДЖУЮТЬ, ПРИНАЙМІ, МОЇ ДУМКИ.
    ПРИНАЙМІ…
    А ВИ, АНДРІЮ, ВПЕВНЕНИЙ В ТОМУ, ЩО ВАС НЕ СУПРОВОДЖУТЬ ТАКІ ЧИЇСЬ ДУМКИ, ЯКІ СУПРОВОДЖУЮТЬ ВАШІ ДІЇ ТА ПОПЕРЕДЖАЮТЬ МОЖЛИВІ ВАШІ ДІЇ… Я впевнена. 🙂
    З повагою, Ірина Саченко, все ще з Борисполя та все ще зі сподіваннями про місце Борисполя у всіх можливих сенсах…

  3. Саченко Ірина пишет:

    Знову вітаю, Андрію!

    Пробачте, будь ласка, як не старалася…, не змогла віднайти в своєму гардеробі червоного пальта до колін. Тому вдягнула те, що було на мені.
    Розробила я план захвата Вас в своі сєті, но в мой план вмешалось Ваше отсутствие. І прошу, Андрію, взяти до уваги, що нічого ні мені, ні Вам воно, гадина, не повідомило!
    А. Я оце ДЕСЬ така і в житті, як у своїх листах. Часто користуюсь словниками для того, щоб писати. Інколи встигаю вхопити за хвіст якусь думку. Вони тоже…, не-про-ха-ні гос-ті…, а хай би їм все можливе і неможливе, тобто — нічого, бо якщо додати можливе і неможливе — то не буде нічого. 🙂
    Думаю щодня, про те, що людиною нас роблять люди. Без інших людей ми — кожен — ніхто. Думаю про Вас…, Андрію. От на телебаченні Вас було помітно, а комусь і почутно. Комусь, мабуть, Ваш голос буз засильним. То нам усім (українцям) допомогли. Будемо дя-ку-ва-ти усім Вищим Силам, дякуємо Богові, котрого навалом серед нас, бо носимо ми його в собі – кожен, за те що так часто, майже без передиху, снішпошляє вже не один десяток років нам зовсім безкоштовно, зовсім нікому не помітно, таку неоцінену поміч, зі сторони наших північних кордонів.
    Та, машина часу нам навряд чи скоро засвітить, то НЕ БУДЕМО ОГЛЯДАТИСЯ НАЗАД З НАДІЄЮ. Ми там, де ми. А там ми, куди може сягнути наша думка.  Бо – людей роблять – люди. Частенько з уст церкви мені доводилося чути, що гріх їсти один одного в думках, про чистоту помислів. А як ти будеш чистий в помислах, коли скрізь, ЗКРІЗЬ!, на кожному кроці купи брехні – брехня на брехні. Ми вигодувані брехнею. Часто брехня прихована. Вона на усіх рівнях людського життя. На усіх рівнях спілкування, включно з найвищими – міждержавними. Чи потрібно далі пояснювати?
    Ми створюємо один для одного неможливі становища, постійно ставимо один одному неможливі умови та обставляємо один одного обмеженнями, які вказують тільки на наш рівень. Мені про це важкувато писати в пустоту, тобто не бачачи, ПРИНАЙМІ, очей тих, з ким я таким чином маю честь спілкуватися. Та я спробую. Я відкрита до усіх. Внизу цього… «коментара» я впишу поштову адресу. Пишіть, якщо виникне бажання. Поштою відповідати не буду, бо не маю грошей на марки, але і не зарікаюся. Я НІЧОГО ні від кого не приховую і відповім за КОЖНЕ СВОЄ СЛОВО. Бо пушу я це, сподіваюсь, з ВЛАСНОЇ волі, бо маю бажання і використовую можливість, надану мені може і Андрієм Шевченко!
    УСІ ЛЮДИ МАЮТЬ РІВНІ ПРАВА. Та чи мають ті усі люди рівні можливості? Для мене це питання має тільки одну відповідь: ні. Хочеться кричати. Якби мені так СИЛЬНО не наступили на хвіст, то ніхто ніколи, може, і не довідався про те як я думаю. Пробачте. Можливості – це зовнішні чинники, які в певній сукупності створюють для окремих людей максимально сприятливі умови для ІСНУВАННЯ, а інші змушені ІСНУВАТИ в умовах, які віддалено нагадують, умови людського життя, та які могли б бути у кожної людини, якби усі люди розуміли, що кожен з нас людина, що усі ми люди, що усі ми не варті нічого, коли ми голі і навкруг нас на сотні кілометрів немає жодної живої душі. Звідси, як у математиці, ми усі не живемо, навіть, якщо багато хто думає, що таки живе. Ми існуємо. Я не можу жити, бо знаю про те, скільки у Борисполі інвалідів по зору, скільки в Бористої дітей інвалідів, скільки в Борисполі інвалідів з дитинства. Я не можу жити, бо знаю про те як живуть ці люди і як вони можуть ЖИТИ, коли ми приміряємо їх шкуру на себе. Я не можу жити, бо знаю що може бути справедливість і що для переважної більшості ЛЮДЕЙ, в теперішньому розумінні цього слова, вона нічого не буде вартувати…
    От була така програма на українському телебаченні, коли наші обранці, кого ми ніколи не змогли обрати, якби вони йшли на вибори поодинці, жили по кілька діб там, де «живуть» люди, так звані ними прості українці, котрі соромляться десь у глибині душі того, що їм довелось народитися в Україні. ДЕСЬ так, приблизно, живу і я. Та я можу запхнути за пояс будь-кого і на будь-якому рівні – і іменем України і своїм власним іменем, і словом, і думкою, і ідеєю, і руками, як доведеться.
    Виникнуть питання – прошу.

    З повагою та любов’ю, Саченко Ірина тепер з сорок дев’ятої (49) квартири в сімдесят третьому (73) будинку на вулиці Київський шлях, що у місті Борисполі Київської області, поштовий індекс 08300. Якщо захочете дуже написати, а грошей не буде, то вкажіть на обох кінцях конверта мою адресу, тоді я оплачу поштові витрати (марку), а конверт можна склеїти і самому. Електронна адреса: skryna@i.ua/

  4. Саченко Ірина пишет:

    Пробачте, та перед словами «Бо – людей роблять – люди.» повиненна була бути посмішка :).

  5. Саченко Ірина пишет:

    Андрію! Я не знаю як Вам і дякувати! Ви звільнили слово! Свобода слова! Уррра-а-а-а-а-а!

  6. Саченко Ірина пишет:

    От, люди, для себе, подумайте, будь ласка. Чи вірите в мої слова? Чи не відчуваєте обману? Чи не думаєте про те, що і мої слова пусті?

Оставить комментарий