Згідно заповіту? Чи високої моральності друзів українців? | Клуб Знаменитых Шевченко


Подписка на новости

Введите свой email:

Доставка от FeedBurner

Добавьте клуб в:



Статистика

Членов клуба на портале - 1049!
на одноклассниках - 3762, вконтакте - 7149 почтовых ящиков - 225

Приглашение

Присоединиться к клубу в:

Клуб вконтакте

Свежие комментарии

Архивы

Згідно заповіту? Чи високої моральності друзів українців?

11.07.2015 от Шевченко

Чому Тарас Шевченко задовго до своєї смерті у вірші-заповіті просив поховати його на рідній землі «на Вкраїні милій». Пригадаймо, що вірш був написаний у 1845, коли поет проживав і працював саме на рідній землі. Невже він передбачав, що кінець земного життя наступить не тут, а на чужині? Так воно і сталося. І могло статися ще раніше, у часи відбування покарання у солдатах. Не сталося, бо і там знайшлися добрі, як і лихі люди, завдяки яким і закрили Тараса у Новопетровській фортеці. Вижив Тарас. Повернувся, але без дозволу жити на рідній землі. Доживав у північній столиці, з надією повернутися на берег Дніпра, збудувати хатинку, знайти собі ту, котра б його розуміла, і з котрою можна було б дожити життя.
Та доживав він одиноко, одиноко і помер, якби не той служивий, котрий приставлений був до академіка-художника Тараса Шевченка.

Тарас Шевченко у труні

І поховали його не по заповіту, а там, де в молоді роки, на Смоленському цвинтарі, змалював куточок, який його чимось привабив. Недарма. Відчував, певно, що доведеться тут йому перепочити, доки не заберуть земляки до себе.

квіти

могіла Т Шевченко

Не забули земляки. Забрали. Ось так і поховали, як просив Тарас. На Чернечій горі.

kamen

Лишився пам’ятний камінь на Смоленькому цвинтарі, щоб знали нащадки поета, де його поховали друзі відразу.

Минуло багато років, як лежить Тарас у домовині, під курганом високим, і Дніпро внизу несе свої води. А чи несе він вражу кров у синє море? Чи ще багато лишилося ворогів на рідній землі? Та, певно, їх ще досить, які гірше ляха розпинають свою Україну. Доборолась Україна! А хотілося б зовсім інакше.

 

пам’ятник Тарасу, який стояв  на його могилі  							до встановлення у 1939 році монументального.

А це пам’ятник Тарасу, який стояв на його могилі до встановлення у 1939 році монументального.

Гнат Стеценко у вишиванці

Без калини і Тараса Шевченка немає України!

стела з Т Шевченко

То чого ж не вистачає тепер Україні? Українців! Так, так, саме їх. А де ж вони поділися? Повмирали? Ні, частина покинула Україну, частина сидить собі тихесенько і рахує не гривні, а долари. А люд? Що люд, собі також шукає, де б найти ті гривні. Українські гривні.

А що ж Тарас? Душа його витає над Україною, все бачить, як і Бог, та не в змозі допомогти люду. Прийдуть люди до могили спитати у свого Пророка, чи довго ще терпіти. А він мовчатиме, чи скаже вустами своїх нащадків. Повинен сказати. Аби люд почув його. І в селах, і в містах.

Хочеться навести два вірші. Один написала українка, а інший – росіянин Володимир, ніби зробив вільний переклад, перелицював так, як йому хотілося.

ДО ТАРАСА


Ти прости мені, Тарасе,
Що розминулися ми з тобою в часі.
Я твоя кохана-
Дівчина твоя Оксана.
Живу я у білій хатині,
Що у вишневому садочку.
Вишила шовком тобі Тарасе
Білую сорочку.
Лежить сорочка тая
Лежить вона по нині,
Лежить давно у новенькій скрині.
А садочок наш вишневий
Весь у білім цвіті,
Дуже сумно, що не зустрілись
Ми Тарасе на цім світі.
На тім світі я тебе зустріну,
Розкажу тобі все
Про нашу рідну,неньку- Україну.
І не знатимуш ти Тарасе,
Чи плакати тобі,а чи радіти,
Коли довідаєшся від мене
Як проживають в Україні
Твої нащадки- діти.
Л.Турська.

Ты прости меня Тарас
Девушку Оксану
Что так поздно родилась
Ну, а ты так рано
Долго-долго жду любя
Хата нараспашку
Вышиваю для тебя 
Белую рубашку
Я храню рубашку ту
Шелком ворот вышит
Ну а сад стоит в цвету
В аромате вишен
В этом мире не дано
Нам с тобою встречи
Знать на том нам суждено
Встретится под вечер
Ведь должна я рассказать
Сколько претерпела
Украина – наша мать
Зла и беспредела
Восхищаясь и скорбя
Ты поймешь в кручине
Как несладко без тебя 

В нашей Украине!

Не буду зараз казати, як в Україні і не в Україні згадають Тараса. Але як друзі знайшли сміливість і кошти перевезти труну з прахом поета на крутий берег Дніпра – це я і багато українців знає. По-різному зустрічали процесію, як на російській, так і українській землі. Поховали Тараса. Землю на могилу зносили з усіх країв. І наносили.

І християнам, з їхньою вірою у потойбічне життя, і всім людям, для яких життя і творчість поета і художника Тарас Шевченко вічне. 150 років поминають і пам’ятають нашого українського Пророка.


Ти прости мене, Тарасе

Вона почала свого вірша з пробачення у Тараса, що розминулися вони у часі. Це ж треба, дівчина перевтілилася у перше дитяче кохання Тараса,- в Оксану. Коли то сталося? Тоді, як вперше почула Шевченкового вірша? Коли їй тільки минуло тринадцять? Можливо саме тоді вона вперше закохалася, відчула перше вдоволення від несміливого поцілунку свого хлопця? Може. Вони обоє цілувалися. Це їй здавалося, що несміливо, хоч і хотілося, аби він знову і знову цілував її губи, вони повністю віддавала їх йому, вона вся віддавалася. На мить їй хотілося заволодіти його губами і довго не випускати зі своїх губ. Насолода від поцілунку, того юнацького, коли ним і закінчувалися їх зустрічі. 
А може цього всього і не було, а лиш уява. І не в тринадцять літ, а вже пізніше,коли перше кохання лишилося позаду. А Тарас? Коли він прийшов до неї зі своєю Оксаною? Але ж прийшов. Не хто інший, а саме він. Чому? Може тому, що вишиваючи сорочку, не мала коханого? Чи він покинув її? Ні не покинув. Вони обоє хотіли тої розлуки, щоб створити нові почуття. Буває і таке. Але воно, оте перше кохання, нікуди не поділося, воно лишилося з нею, хоч і відганяла від себе. Воно все поверталося і поверталося.
Чому вона взяла голку з червоною ниткою і поклала перший хрестик на полотно? Щоб продовжити своє кохання? Так. Саме у вишиванці для милого. Окрім Тарасового вірша, вона не знала нічого про долю Оксани, та і Тарасової долі також не багато знала. Одне знала, що ніколи не бачила його у вишиванці, а себе Тарас часто малював. Чому? Може тому, що першу вишиванку мамі б треба вишивати, як співається у пісні, червоними і чорними нитками. Не вишила Тарасові мама, не встигла, бо нужда та праця її так рано у могилу положили.
А Оксана? Чому вона не вишила Тарасові? Думала, що встигне до весілля. Не встигла. Розлучила їх доля так рано. Це його така доля? Чи її? Швидше його. Бо вона, ота оспівана Тарасом доля, завжди лишала йому лише надії. Чи лишила доля Оксані надію про зустріч з Тарасом? Чи забув він свою Оксану чорнобриву? Згадував і в юнацькі роки, і пізніше, коли знемагав від муштри за Аралом, чи у хвилини, коли ходив у степ. Може оте перше і було єдиним коханням у житті Тараса.
Прости мене, Тарасе, що розминулися ми в часі… Знову і знову оці слова витісняють всі мої думки. Вони розминулися у часі. Але сорочку вишила вона червоними і чорними нитками. Вишила не для свого коханого, а для Тараса. А може вишивала для коханого, з яким розминулася не в часі, а наяву? А потім уже дошивала для Тараса? Скільки запитань. Не відповім на всі, бо лиш вона все знає, але слова поклала на папір, як і нитку на полотно: щиро і загадково.

великий кобзар

Гнат Стеценко, 22 травня 2015 року.


Спасибо за добавление статьи в:
Опубликовать в twitter.com Опубликовать в своем блоге livejournal.com

Рубрики: Т Шевченко | Комментариев нет »

Возможно это заинтерует:

    Александр Евгениевич Шевченко студент

    ID 468. Александр Евгениевич Шевченко Должность, сфера деятельности студент Сайт www.wotlknewlife.ucoz.ru ICQ 443124936 Дата рождения 22.06.92 Откуда родом Россия Санкт-Петербург Место жительства Россия Санкт-Петербург

    Шевченко Вячеслав Николаевич из Харькова

    ID 437. Шевченко Вячеслав Николаевич Должность, сфера деятельности Студент ICQ 460046552 Дата рождения 26.10.1986 Откуда родом Харьков

    Знаменосцем сборной Украины в Сочи станет лыжница Валентина Шевченко

    На общем собрании украинские олимпийцы выбрали знаменосца сборной на Олимпиаде в Сочи Такое решение во время общего собрания команды приняли сами олимпийцы, которые доверили почетное право самой опытной спортсменке. Для представительницы в лыжных гонках Валентины Шевченко Олимпийские игры в Сочи станут уже пятыми в карьере. Шевченко – бронзовый призер чемпионата мира 2009 года, победительница и призер Кубков

    Биография Тараса Шевченко

    9 марта 2014 года исполняется 200 лет со дня рождения Тараса Григорьевича Шевченко, украинского поэта, художника, мыслителя, революционного демократа. Украинский поэт, прозаик и художник Тарас Григорьевич Шевченко родился 9 марта (25 февраля по старому стилю) 1814 года в селе Моринцы Киевской губернии (ныне Черкасская область, Украина) в семье крепостного крестьянина. Его детские годы прошли в родном селе и в селе Кириловка. Будущий поэт

    Марина Сергеевна Шевченко Школьница

    ID 634. Марина Сергеевна Шевченко Должность, сфера деятельности Школьница 9кл. Дата рождения 17.08.1995г. Откуда родом Украина,г.Херсон Место жительства (страна,населенный пункт) г.Днепропетровск, Украина .

Оставить комментарий